згідливий

згі́дливий

згодливий, -а, -е.

Такий, з яким легко дійти згоди, який легко пристає на пропозиції інших, іде на поступки.

|| Який характеризується наявністю згоди, поступливості і т. ін.

Значення в інших словниках

1. згідливий — (який не любить сперечатися) несперечливий, поступливий, податливий, м'який.  Словник синонімів Полюги
2. згідливий — згі́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. згідливий — Поступливий, злагідний, злагідливий, не сварливий, товариський, артільний, не сперечливий.  Словник синонімів Караванського
4. згідливий — див. покірний  Словник синонімів Вусика
5. згідливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять.  Словник синонімів української мови
6. згідливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ, а, е. Такий, з яким легко дійти згоди, який легко пристає на пропозиції інших, іде на поступки. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (Фр., 1,1955, 198); // Який характеризується наявністю згоди, поступливості і...  Словник української мови в 11 томах
7. згідливий — Згідливий, -а, -е 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.  Словник української мови Грінченка