здавлювати

зда́влювати

-юю, -юєш, недок., здавити, здавлю, здавиш; мн. здавлять; док., перех.

1》 Міцно обхопивши, стискувати з силою; давити.

|| Затискувати в тісний простір, обмежувати.

2》 тільки 3 ос., також без додатка. Викликати стискання (у грудях, горлі), утруднюючи дихання.

|| безос.

|| перен. Викликати почуття пригніченості, душевного болю.

|| безос.

3》 перен. Не давати виявлятися якомусь почуттю, стримуючи, затамовуючи його.

Значення в інших словниках

1. здавлювати — зда́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здавлювати — ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ що, в чому (припиняти на мить дихання, мову, викликавши болісне відчуття в горлі), ПЕРЕЙМА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, СТИСКА́ТИ (СТИ́СКУВАТИ), ЗДУ́ШУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (із сл. горло); ПЕРЕЩІ́ПУВАТИ діал. (мову). — Док.  Словник синонімів української мови
3. здавлювати — ЗДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДАВИ́ТИ, здавлю́, зда́виш; мн. зда́влять; док., перех. 1. Міцно обхопивши, стискувати з силою; давити. [Олена (здавлює голову руками):] Що таке? Де я? Мозок висох!.. Порожньо у голові! Давить мене, стискає кліщами залізними!...  Словник української мови в 11 томах