Великий тлумачний словник сучасної мови

здиблювати

зди́блювати

-юю, -юєш, недок., здибити, -блю, -биш; мн. здиблять; док., перех.

Піднімати на диби (коня).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. здиблювати — зди́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. здиблювати — ЗДИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДИ́БИТИ, блю, биш; мн. зди́блять; док., перех. Піднімати на диби (коня). Візник натяг ремінні віжки І здибив коні молоді (Воронько, Народж. легенди, 1954, 5); *Образно.  Словник української мови в 11 томах