здолати

здола́ти

-аю, -аєш і рідко здоліти, -ію, -ієш, док.

1》 перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї.

|| Перебороти, подолати що-небудь.

|| Пересилити, приборкати в собі яке-небудь почуття.

2》 перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль, праці.

3》 перев. з інфін., неперех. Спромогтися, змогти зробити що-небудь.

4》 перен., перех. Цілком заволодіти ким-небудь (про фізичний стан).

Значення в інших словниках

1. здолати — здола́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здолати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
3. здолати — ЗДОЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ЗДОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. Під дев’яте травня в нічку Звістка пролунала: Наша Армія Радянська Фашистів здолала! (Укр.. думи..  Словник української мови в 11 томах
4. здолати — Здола́ти, -ла́ю, -єш гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. Н. 206.  Словник української мови Грінченка