здоєний

здо́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до здоїти.

Значення в інших словниках

1. здоєний — здо́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. здоєний — ЗДО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здої́ти. Здоєні вівці, немов стуманілі, падають в загороді на камінь (Коцюб., II, 1955, 324); Настя набрала тільки-но здоєного молока і почала напувати телятко (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 124).  Словник української мови в 11 томах