здухи

зду́хи

-ів, мн., розм.

Те саме, що здухвина.

Значення в інших словниках

1. здухи — зду́хи множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. здухи — ЗДУ́ХИ, ів, мн., розм. Те саме, що зду́хвина. Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (Мирний, І, 1954, 49); Воли важко водили здухами (Головко, І, 1957, 199).  Словник української мови в 11 томах