землетрус

землетру́с

-у, ч.

Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі.

Значення в інших словниках

1. землетрус — землетру́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. землетрус — [землеитрус] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
3. землетрус — Землетрясение — earthquake, earth shock — Erdbeben, unterirdische Stöße — підземні поштовхи та коливання земної поверхні, зумовлені раптовим звільненням потенціальної енергії земних надр.  Гірничий енциклопедичний словник
4. землетрус — Короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані переважно переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних...  Універсальний словник-енциклопедія
5. землетрус — Землетру́с, -су; -тру́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. землетрус — ЗЕМЛЕТРУ́С, у, ч. Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються у надрах Землі або в земній корі. Землетруси — раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами (Курс заг. геол.  Словник української мови в 11 томах