зимовник

зимо́вник

-а, ч., іст., рідко.

Те саме, що зимівник 2).

Значення в інших словниках

1. зимовник — зимо́вник іменник чоловічого роду зимове житло запорозьких козаків іст.  Орфографічний словник української мови
2. зимовник — див. дім; оселя  Словник синонімів Вусика
3. зимовник — ЗИМО́ВНИК, а, ч., іст., рідко. Те саме, що зимівни́к 2. Дійшли ми до річки Самарії і заночували в зимовнику старого Кукси, колись і він був січовиком (Стор.  Словник української мови в 11 томах