зламувати

зла́мувати

-ую, -уєш, недок., рідко, зламати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Згинаючи що-небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого-небудь; розламувати.

|| Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток.

|| тільки док. Зробити непридатним для використання, зіпсувати ударами, поштовхами і т. ін.

|| тільки док. Руйнуючи, розбиваючи на частини, знищити, ліквідувати що-небудь.

Язик (язика) зламаєш — дуже важко вимовити яке-небудь слово.

2》 тільки док. Порушити порядок, стрункість розташування.

3》 тільки док., перен., розм. Перемогти, здолати кого-, що-небудь (у боротьбі, битві і т. ін.).

|| Подолати чий-небудь опір, упертість, примусити скоритися.

|| Позбавити кого-небудь сили, енергії, волі і т. ін., знесилити фізично або морально.

Зламати хребет кому, чий — перемогти, примусити кого-небудь скоритися, позбавити його фізичної можливості чинити опір.

4》 тільки док., перен. Рішуче відкинути, зруйнувати, знищити або порушити що-небудь традиційне, звичне, усталене.

|| Змінити в якийсь бік, переробити (характер, поведінку і т. ін.).

|| Зіпсувати, спотворити (життя).

5》 тільки док., перен. Не додержати чого-небудь обіцяного, даного, порушити щось.

6》 тільки док., перен., розм., рідко. Умовити кого-небудь діяти певним чином, схилити до чогось.

7》 тільки док., перен. Вигнути під кутом, змінивши звичайний вигляд, попередній контур.

Значення в інших словниках

1. зламувати — зла́мувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зламувати — Розламувати; (кістки) ламати; зломлювати; док. ЗЛАМАТИ і ЗЛОМИТИ, (лави бійців) розладнати, розладити; (опір) побороти, здолати; (хребет, кому) ІД. розгромити <�знекровити> кого; (традицію) зруйнувати; (життя) зіпсувати, спотворити; (присягу) порушити.  Словник синонімів Караванського
3. зламувати — підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності.  Фразеологічний словник української мови
4. зламувати — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. зламувати — ЗЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Згинаючи що-небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, куски від чого-небудь; розламувати.  Словник української мови в 11 томах
6. зламувати — Зла́мувати, -мую, -єш сов. в. злама́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Сламывать, сломать. 2) Нарушать, нарушить. Зламати слово, присягу. K. Досв. 66. Був зламаний закон Мойсеїв. Єв. І. VII. 23. Байда... не зламав своєї віри. К. ЧР. 83.  Словник української мови Грінченка