зловлений

зло́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зловити.

|| зловлено, безос. присудк. сл.

Зловлений на гарячому — спійманий на місці злочину.

Значення в інших словниках

1. зловлений — зло́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зловлений — ЗЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злови́ти. Вчора до старости привезли величезного сома, зловленого в сусідній ріці (Фр., VII, 1951, 198); Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах (Тют.  Словник української мови в 11 томах