Значення в інших словниках
-
злоокий —
злоо́кий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
злоокий —
ЗЛОО́КИЙ, а, е. Зі злими очима. Коли минув Рамазан і мусульмани різали баранів на Байрам, привів [татарин] на святковий обід жінку у білому фередже – злооку туркеню (Р. Іваничук); // у знач. ім. злоо́кий, кого, ч. Той, у кого злі очі.
Словник української мови у 20 томах