змагальник

змага́льник

-а, ч.

Той, хто з ким-небудь змагається (див. змагатися I).

Значення в інших словниках

1. змагальник — змага́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. змагальник — ЗМАГА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто з ким-небудь змагається ( див. змага́тися¹). Колгоспи-змагальники взяли виробничо-громадське шефство над відсталішими артілями (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах