Великий тлумачний словник сучасної мови

змандрувати

змандрува́ти

-ую, -уєш, док., рідко.

Піти, втекти і т. ін. звідки-небудь (частіше з постійного місця проживання).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. змандрувати — змандрува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. змандрувати — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок.  Словник синонімів української мови
  3. змандрувати — ЗМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. Піти, втекти і т. ін. звідки-небудь (частіше з постійного місця проживання). [Карпо:] Підеш з села, почнуть плести, лихословити… Скажуть, певно, тому правда, що про неї та Карпа патякають...  Словник української мови в 11 томах
  4. змандрувати — Змандрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? Котл. (1844). 40.3.  Словник української мови Грінченка