зметений

зме́тений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до змести.

|| зметено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зметений — зме́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зметений — ЗМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змести́. Товариство зараз же налягло на їжу, на горілку… Не пройшло години, як усе те було зметене (Мирний, II, 1854, 182); Був момент, коли Раєвському здавалося, що ось зараз лави захисників не витримають...  Словник української мови в 11 томах