змовницький

змо́вницький

-а, -е.

Прикм. до змовник.

|| Такий, як у змовника; таємничий.

Значення в інших словниках

1. змовницький — змо́вницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. змовницький — ЗМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до змо́вник. Цілком можливо, що в таборі існує своя змовницька організація, до неї Яблучко не знайшов дороги (Ю. Янов., I, 1954, 199); Революційну позицію в гуртку петрашевців займав Спєшнєв.  Словник української мови в 11 томах