Великий тлумачний словник сучасної мови

змілілий

змілі́лий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зміліти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. змілілий — змілі́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. змілілий — ЗМІЛІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до змілі́ти; // У знач. прикм. Вода лежала в змілілому фарватері [Дніпра] непорушно (Рибак, Час.., 1960, 779).  Словник української мови в 11 томах