знапастити

знапасти́ти

-ащу, -астиш, розм., рідко.

Те саме, що занапастити.

Значення в інших словниках

1. знапастити — знапасти́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. знапастити — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. знапастити — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. знапастити — ЗНАПАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, розм., рідко. Те саме, що занапасти́ти. — Нехай же так важко тобі, як ти знапастив мене! — Тебе і себе, дівчино! (Вовчок, І, 1955, 152); «Доню, доню, в темні нічки Знапастиш ти черевички!» Мати правдоньку казала: Черевички я стоптала (Щог., Поезії, 1958, 98).  Словник української мови в 11 томах