знекровлений

знекро́влений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знекровити.

|| знекровлено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Безкровний, дуже блідий.

3》 у знач. прикм., перен. Безсилий, нежиттєздатний; дуже послаблений.

Значення в інших словниках

1. знекровлений — знекро́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. знекровлений — див. блідий  Словник синонімів Вусика
3. знекровлений — ЗНЕКРО́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знекро́вити. Стогнав поранений товариш, Вогнем знекровлений, без сил (Ус., Шість, 1940, 84); В 1909 — 1910 рр. репресії царського уряду проти соціал-демократичних організацій ще більше посилились.  Словник української мови в 11 томах