знищений

зни́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знищити.

|| знищено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., перен. Вкрай принижений, приголомшений, загнаний у глухий кут.

Значення в інших словниках

1. знищений — зни́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. знищений — [знишчеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. знищений — ЗНИ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зни́щити. В безперервних боях дивізія не раз зазнає гіркоти найтяжчих втрат, а все ж сили її зростатимуть, ворог не раз вважатиме її оточеною і знищеною..  Словник української мови в 11 томах