знищувач

зни́щувач

-а, ч.

Той, хто руйнує що-небудь, знищує кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. знищувач — зни́щувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. знищувач — див. руйнівник  Словник синонімів Вусика
3. знищувач — ЗНИ́ЩУВАЧ, а, ч. Той, хто руйнує що-небудь, знищує кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах