зобов'язаний

зобов'я́заний

-а, -е.

1》 з інфін. Який повинен виконувати певні обов'язки.

2》 кому – чому. Який одержав, досяг чогось завдяки кому-, чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. зобов'язаний — зобов'я́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зобов'язаний — [зобовйазанией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. зобов'язаний — ПОВИ́НЕН (ПОВИ́ННИЙ) присудк. сл. (має своїм обов'язком робити щось, мати якусь якість, властивість), МА́Є, МУ́СИТЬ, ЗОБОВ'Я́ЗАНИЙ, ОБОВ'Я́ЗАНИЙ заст. (при вираженні необхідності через певні обставини робити щось, бути якимсь).  Словник синонімів української мови