Великий тлумачний словник сучасної мови

зобов'язувати

зобов'я́зувати

-ую, -уєш, недок., зобов'язати, -яжу, -яжеш, док., перех.

Накладати на кого-небудь якісь обов'язки, примушувати когось виконувати що-небудь.

|| Примушувати кого-небудь триматися, поводитися певним чином.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зобов'язувати — зобов'я́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зобов'язувати — (кого) покладати відповідальність на кого, фр. зв'язувати <н. з. підпискою>, змушувати <н. присяга змушує>; п-к -УЮЧИИ, обов'язковий для кого, нормативний, юр. зобов'язальний.  Словник синонімів Караванського
  3. зобов'язувати — див. примушувати  Словник синонімів Вусика
  4. зобов'язувати — ВИМАГА́ТИ (змушувати когось поводитися певним чином, робити саме так, як годиться), ВЕЛІ́ТИ, ЗОБОВ'Я́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПОКЛАДА́ТИ на кого, що, розм.; ШАНТАЖУВА́ТИ (вимагати за допомогою шантажу). — Док.  Словник синонімів української мови