зонт

-а, ч.

1》 рідко. Те саме, що парасоль.

2》 Спеціальний пристрій або навіс над чим-небудь. Витяжний зонт.

Значення в інших словниках

1. зонт — зонт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зонт — ПАРАСО́ЛЬКА, ПАРАСО́ЛЬ, ПАРАСО́ЛЯ, ЗО́НТИК розм., ЗОНТ розм. Коли хочеш, файний любку, аби-м була біла, Купи мені парасольку, аби-м не згоріла (коломийка); Під'їздить панна під парасолем (С.  Словник синонімів української мови
3. зонт — ЗОНТ, а, ч. 1. рідко. Те саме, що парасо́ль. Над шахом несли багатий зонт з пришпиленими до нього китицями, торочками (Моє життя в мист., 1955, 32); *У порівн. Немов зонти на довгих ніжках, вони [гриби] тепер стоять усі (Забіла, У.. світ, 1960, 52).  Словник української мови в 11 томах
4. зонт — (голл.) Металевий навіс, що часто підтримується ошатними консолями, збагачується фризом чи підзором. Звичайно влаштовувався над входом до будівлі, проїздом до двору або над балконом чи кіотом.  Архітектура і монументальне мистецтво