зореплавець

зорепла́вець

-вця, ч.

Людина, що здійснює політ у космос, до зір; космонавт.

Значення в інших словниках

1. зореплавець — зорепла́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зореплавець — КОСМОНА́ВТ, АСТРОНА́ВТ рідше, ЗОРЕПЛА́ВЕЦЬ поет. І космонавт, і жайворон згори Милуються ранкової пори Безмежжям молодого оксамиту (В. Бичко); Відчуття від першого поцілунку можна зрівняти хіба що з захватом першого астронавта, який ступив на Місяць (П.  Словник синонімів української мови
3. зореплавець — ЗОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, що здійснює політ у космос, до зір; космонавт. На честь безприкладного польоту в космос першого зореплавця...  Словник української мови в 11 томах