зранений

зра́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зранити.

|| безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зранений — зра́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зранений — ЗРА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зра́нити. Вовкун оглянув зранену литку (Фр., III, 1950, 27); Зранені на гострому камінні ноги нестерпно боліли (Донч., IV, 1957, 32); Я була надто сильно зворушена й зранена заявленням і тайною Василя (Коб.  Словник української мови в 11 томах