Великий тлумачний словник сучасної мови

зсадити

зсади́ти

див. зсаджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зсадити — зсади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зсадити — зсади́ти з хмар на зе́млю кого. Повернути до дійсності, реальності; отверезити кого-небудь. Я вирішив зсадити її (Сану) з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький).  Фразеологічний словник української мови
  3. зсадити — Зсади́ти, зсаджу́, зса́диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зсадити — ЗСАДИ́ТИ див. зса́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. зсадити — Зсаджувати, -джую, -єш сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. Рудч. Ск. 25. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. Мнж. 66.  Словник української мови Грінченка