зумовлюваний

зумо́влюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зумовлювати.

Значення в інших словниках

1. зумовлюваний — зумо́влюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зумовлюваний — ЗУМО́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до зумо́влювати. Активізація процесів продажу землі, зумовлювана зменшенням попиту на зерно, що експортувалося з України в Європу, викликала суттєві зміни в сільському господарстві країни (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах