Великий тлумачний словник сучасної мови

зцілити

зціли́ти

див. зціляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зцілити — зціли́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зцілити — ЗЦІЛИ́ТИ див. зці́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. зцілити — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. зцілити — Зціли́ти, -лю́, -лиш, -лять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зцілити — ЗЦІЛИ́ТИ див. зціля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. зцілити — Зцілити, -ся см. зціляти, -ся.  Словник української мови Грінченка