зчитувати

зчи́тувати

-ую, -уєш, недок., зчитати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Читаючи, звіряти передрукований текст з оригіналом; коректувати.

2》 спец. "Витягувати" за допомогою електронного пристрою інформацію, що міститься в його носіях (графічному зображенні, магнітній стрічці, перфострічці, запам'ятовувальному пристрої і т. ін.), для її подальшого використання.

3》 театр. Читати п'єсу на репетиції за ролями.

Значення в інших словниках

1. зчитувати — зчи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчитувати — див. читати  Словник синонімів Вусика
3. зчитувати — Зчи́тувати, зчи́тую, -туєш; зчита́ти, -та́ю, -та́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зчитувати — ЗЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Читаючи, звіряти передрукований текст з оригіналом; коректувати. 2. спец. Сприймати інформацію, записану на перфокарті, магнітній стрічці і т. ін.; читати показання приладів. 3. театр. Читати п’єсу на репетиції за ролями.  Словник української мови в 11 томах