зів'янути
зів'я́нути
і рідше зов'янути, зів'яти і рідше зов'яти, -в'яну, -в'янеш, док.
1》 Стати в'ялим, сухим; засохнути (про рослини).
2》 перен. Утратити молодість, красу; змарніти (про людину).
|| Утратити жвавість, рухливість, бадьорість; зробитися в'ялим, млявим.
3》 перен. Утратити силу вияву, ослабнути, зникнути (про почуття, думки, надії і т. ін.).
4》 розм., рідко. Те саме, що умерти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови