Великий тлумачний словник сучасної мови

зімпровізований

зімпровізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зімпровізувати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зімпровізований — зімпровізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. зімпровізований — ЗІМПРОВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зімпровізува́ти; // У знач. прикм. По хвилині зімпровізована сітка була готова, і, лігши грудьми на скелі, Владко спустив тичку з сіткою до води (Фр., VI, 1951, 313).  Словник української мови в 11 томах