зім'ятий

зім'я́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зім'яти.

|| зім'ято, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який зім'явся, став пом'ятим.

3》 у знач. прикм. Покритий зморшками, зморшкуватий (про обличчя).

Значення в інших словниках

1. зім'ятий — зім'я́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зім'ятий — Зжужмлений, зібганий, зіжмаканий, зм'яшкурений, м'ятий, м'ятий-перем'ятий, перем'ятий, пожмаканий, пожмакований, пожужмлений, пом'ятий, пом'яшкурений, прим'ятий  Словник синонімів Вусика
3. зім'ятий — ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я.  Словник синонімів української мови