зіпсування

зіпсува́ння

-я, с.

Дія за знач. зіпсувати.

Значення в інших словниках

1. зіпсування — зіпсува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зіпсування — ЗІПСУВА́ННЯ, заст. ЗОПСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зіпсува́ти, зопсува́ти і стан за знач. зіпсува́тися, зопсува́тися. Центральний вузол є найбільш вразливою частиною комп'ютерної системи: зіпсування його виводить із ладу всю мережу (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах