зіставляння

зіставля́ння

-я, с.

Дія за знач. зіставляти.

Значення в інших словниках

1. зіставляння — зіставля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зіставляння — ЗІСТАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. зіставля́ти 1. У процесі зіставляння отриманої інформації з реальним об'єктом відбувається її декодування (з наук. літ.); Спілкуючись із батьком чи матір'ю, дитина здійснює інтуїтивну пізнавальну діяльність шляхом наслідування, зіставляння себе і батьків (із журн.).  Словник української мови у 20 томах