кабанячий

каба́нячий

-а, -е.

Прикм. до кабан. Кабанячі ікла.

Значення в інших словниках

1. кабанячий — каба́нячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кабанячий — Каба́нячий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. кабанячий — КАБА́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до каба́н. Тричі вона помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, .. а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання (Коцюб., І, 1956, 364); Кабанячі ікла.  Словник української мови в 11 томах
4. кабанячий — Кабаня́чий, -а, -е Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.  Словник української мови Грінченка