Великий тлумачний словник сучасної мови

казначейство

казначе́йство

-а, ч.

Державний фінансовий орган, що відає касовим виконанням державного бюджету.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. казначейство — не казначейство, а державна скарбниця Іменника казна та його похідних не фіксують ні Словник за редакцією Бориса Грінченка, ні найповніший 11-томний академічний словник української мови.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. казначейство — див. казна  Словник чужослів Павло Штепа
  3. казначейство — КАЗНАЧЕ́ЙСТВО, а, с. 1. заст. Те саме, що скарбни́ця 1. [Герасим:] Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... (І. Карпенко-Карий); Хреста отець Микола загубив десь на дачі, гуляючи на іменинах дружини начальника казначейства (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. казначейство — казначе́йство (від казна) державний фінансовий орган у капіталістичних країнах, що відає касовим виконанням державного бюджету. В СРСР цю функцію виконує Держбанк СРСР.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. казначейство — рос. казначейство (від тюрк. казна) — державний фінансовий орган, що відає касовими операціями державного бюджету. Див. Державна скарбниця.  Eкономічна енциклопедія