калібрувальник

калібрува́льник

-а, ч., спец.

1》 Майстер, що здійснює калібрування.

2》 Прилад для вимірювання калібру гільз.

Значення в інших словниках

1. калібрувальник — калібру́вальник іменник чоловічого роду, істота калібрува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. калібрувальник — КАЛІБРУ́ВАЛЬНИК, а, ч., спец. Майстер, що займається калібруванням. Послали його в трубоелектрозварювальний цех.. Через певний час став розмітником, потім калібрувальником (Ком. Укр., 1, 1968, 76).  Словник української мови в 11 томах