камени

каме́ни

камен, мн.

У давньоримській міфології – богині, покровительки наук і мистецтв.

Значення в інших словниках

1. камени — КАМЕ́НИ, е́н, мн. (одн. каме́на, и, ж.). У давньоримській міфології – німфи джерела, наділені даром пророцтва й ототожнені з грецькими музами. Лиш краса була тоді священна, Не цурався й бог ніяких втіх, Де цнотливі Грація й Камена Упокорювали всіх (М.  Словник української мови у 20 томах
2. камени — каме́ни (лат. Camenae) у давньоримській міфології богині, покровительки наук і мистецтв. У давніх греків – музи.  Словник іншомовних слів Мельничука