канавник

кана́вник

-а, ч., спец.

Робітник, що працює біля жолобів, якими тече розплавлений метал.

Значення в інших словниках

1. канавник — кана́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. канавник — КАНА́ВНИК, а, ч., спец. Робітник, що працює біля жолобів, якими тече розплавлений метал. Він кричав на канавників і лаяв формувальників, він кликав до печі майстра (Ю. Янов., І, 1954, 287).  Словник української мови в 11 томах