капость

ка́пость

-і, ж., розм.

1》 Поганий, підступний, шкідливий учинок.

|| Прикрість, неприємність.

На капость — на шкоду, на прикрість.

2》 тільки одн. Про кого-, що-небудь погане, шкідливе.

Значення в інших словниках

1. капость — ка́пость іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. капость — Каверза, шкода, прикрість, неприємність; ЗБ. погань.  Словник синонімів Караванського
3. капость — I зло, каверза, підлість, підніжка, шкода II див. витівка  Словник синонімів Вусика
4. капость — КА́ПОСТЬ розм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ (ПА́КОСТЬ) розм., ПАСКУ́ДСТВО вульг. Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось..  Словник синонімів української мови
5. капость — Ка́пость, -пости, -пості, -постю; ка́пості, -постей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. капость — КА́ПОСТЬ, і, ж., розм. 1. Поганий, підступний, шкідливий учинок. А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять… (Мирний, І, 1949, 213); Юра може..  Словник української мови в 11 томах
7. капость — Капость, -сти ж. Пакость. На тобі мішок грошей, тілько не роби цієї капости для нас. Рудч. Ск. І. 68. Капости мені робив. Гліб. hа капость робити. Ha зло. Усе на капость робить. То все на капость! Ном. № 3117.  Словник української мови Грінченка