карели

каре́ли

-ів, мн. (одн. карел, -а, ч.; карелка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Карелії.

Значення в інших словниках

1. карели — КАРЕ́ЛИ, ів, мн. (одн. каре́л, а, ч.; каре́лка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Карельської АРСР. На півночі й північному сході вони [венеди] потім стикалися з окремими угро-фінськими племенами — предками естонців, фіннів, карелів...  Словник української мови в 11 томах