карнавал

карнава́л

-у, ч.

1》 Первісно в Італії – наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом.

2》 Народне гуляння, маскарад (нерідко просто неба), що супроводжується іграми, танцями, виступами художньої самодіяльності тощо.

Значення в інших словниках

1. карнавал — карнава́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. карнавал — (від фр. carnaval, італ.сarnevale: carne — м'ясо + vale — прощай) вид народного свята з вуличними процесіями, театралізованою грою, маскарадами тощо; з'явився в Італії в ХІІІ ст., був присвячений святкуванню Масляної, після якої розпочинався Великий піст  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. карнавал — Личинозабава  Словник чужослів Павло Штепа
4. карнавал — карнава́л (франц. carnaval, італ. carnevale) масове народне гуляння з вуличною процесією, маскарадом, розвагами.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. карнавал — МАСКАРА́Д (свято, костюмований бал, учасники якого одягнені в казкові, етнографічні маски та костюми тощо), БАЛ-МАСКАРА́Д, МАШКАРА́Д розм.; КАРНАВА́Л (народне гуляння, часто просто неба, що супроводжується іграми, танцями тощо).  Словник синонімів української мови
6. карнавал — Карнава́л, -лу; -ва́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. карнавал — КАРНАВА́Л, у, ч. 1. Первісно в Італії — наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом. Ще буде новина — карнавал (завтра починається).. Про се італьянське [італійське] свято напишу.. згодом, коли цікаво (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах