качини

качи́ни

-ів, мн.

Народ на Півночі Бірми та у Південно-Західному Китаї.

Значення в інших словниках

1. качини — КАЧИ́НИ, ів, мн. (одн. качи́н, а, ч.; качи́нка, и, ж.). Народ, що живе перев. у Південно-Західному Китаї та гірських районах Бірми. Основні заняття качинів – землеробство, тваринництво, рибальство (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах