кватирант

кватира́нт

-а, ч., розм.

Те саме, що квартирант; мешканець (кватири).

Значення в інших словниках

1. кватирант — кватира́нт іменник чоловічого роду, істота квартирант розм.  Орфографічний словник української мови
2. кватирант — КВАТИРА́НТ, а, ч., розм. Те саме, що квартира́нт. [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти (І. Микитенко); – Кімната вільна єсть, – промовив він твердо, – хазяйка не знала, що сьогодні вибрався од нас кватирант (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. кватирант — КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро.  Словник синонімів української мови
4. кватирант — КВАТИРА́НТ, а, ч., розм. Те саме, що квартира́нт; мешканець (кватири). [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти (Мик., І, 1957, 118).  Словник української мови в 11 томах
5. кватирант — Кватирант, -та м. Квартиранта. Лебединск. у.  Словник української мови Грінченка