Великий тлумачний словник сучасної мови

квінтоль

квінто́ль

-і, ж.

Ритмічна фігура, що складається з п'яти нот і за часом звучання дорівнює чотирьом або шістьом нотам тієї ж тривалості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. квінтоль — (від лат. quintus — п’ятий) — особлива ритмічна фігура, яка складається з п’яти нот і за часом звучання дорівнює чотирьом або шістьом нотам тієї ж тривалості. Утворена шляхом поділу чотири- або шестидольного такту на п’ять рівних частин. Позначається цифрою 5 (див. Додаток XV).  Словник-довідник музичних термінів
  2. квінтоль — квінто́ль (від лат. quintus – п’ятий) муз. п’ятидольна ритмічна фігура.  Словник іншомовних слів Мельничука