керенщина

ке́ренщина

-и, ж., іст.

Політична діяльність О. Керенського (1881-1970) на посаді міністра юстиції та міністра – голови Тимчасового уряду, верховного головнокомандувача, а після жовтневого перевороту спроба повалити більшовицьку диктатуру.

Значення в інших словниках

1. керенщина — КЕ́РЕ́НЩИНА, и, ж., іст. Політика й панування Тимчасового уряду Керенського після Лютневої революції 1917 р. у Росії. Казали, що у полякiв є жiночi кiннi загони, – почувалося, що вони переживають нашу керенщину (В.  Словник української мови у 20 томах
2. керенщина — Ке́ренщина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. керенщина — КЕ́РЕ́НЩИНА, и, ж., зневажл. Політика й панування контрреволюційного Тимчасового уряду Керенського після Лютневої революції 1917 р. Вже німецька війна прокотилась за обрієм, Вже й керенщина чорна зітліла (Мал., Звенигора, 1959, 350).  Словник української мови в 11 томах