кивання

кива́ння

-я, с.

Дія за знач. кивати 1-3).

Значення в інших словниках

1. кивання — кива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кивання — КИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кива́ти 1–3. В будівництві повіяло трохи іншим духом, від совітників [радників] зажадали справжньої роботи, а не самого кивання головою (І.  Словник української мови у 20 томах
3. кивання — ки́вання футб. дриблінг (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. кивання — КИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кива́ти 1-3. В будівництві повіяло трохи іншим духом, від совітників [радників] зажадали справжньої роботи, а не самого кивання головою (Фр., VII, 1951, 308); Все гадав я: що то значить Те кивання таємниче? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. кивання — Кива́ння, -ня с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).  Словник української мови Грінченка