килимарник

килима́рник

-а, ч., рідко.

Те саме, що килимар.

Значення в інших словниках

1. килимарник — килима́рник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. килимарник — КИЛИМА́РНИК, а, ч. Те саме, що килима́р. З року в рік залежно від профілю навчання майбутні вишивальники вишивають, килимарники тчуть, живописці малюють півники як символ тяглості традиції (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. килимарник — КИЛИМА́РНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р. Кадри висококваліфікованих майстрів-килимарників готуються на Україні в ряді навчальних закладів (Нар. тв. та етн., 1, 1959, 108).  Словник української мови в 11 томах