кипіти
кипі́ти
-плю, -пиш; мн. киплять; недок.
1》 Клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину).
|| безос.
|| Нагрівшись до 100°C, випускати пару (про посудину з рідиною).
|| Доходити до точки перетворення на пару; закипати.
|| Топитися, плавитися (про метал).
2》 перен. Бурхливо вирувати, бурхати, клекотіти (про холодні, не підігріті рідини).
|| Шумувати (про вино, пиво та ін. напої).
|| Про посуд, у якому шумує напій. Кипить келих вина.
3》 ким, чим, перен. Бути наповненим або вкритим ким-, чим-небудь, що швидко рухається, ворушиться.
|| безос.
4》 перен. Бурхливо, палко виявлятися (про почуття, переживання).
|| Бурхливо, палко відчувати, переживати що-небудь.
5》 перен. Відбуватися, здійснюватися дуже швидко, енергійно, бурхливо.
|| Відбуватися, проходити запекло, напружено (про війну, бій, боротьбу).
Кипить в чиїх руках що — хтось дуже швидко і вправно щось робить, виконує.
6》 перен. Бути дуже великим, лютим (про мороз).
|| Тремтіти, дрижати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови