класний

кла́сний

-а, -е.

1》 Стос. до класу (у 3 знач.).

Класна дама — у дореволюційній Росії – вихователька класу в жіночій гімназії.

Класний вагон — пасажирський вагон.

2》 Який має певний виробничий або спортивний розряд.

3》 заст. Який має певний ранг, чин. Класний чиновник.

4》 розм. Прекрасний, що заслуговує на найвищу оцінку. Класний спеціаліст.

Значення в інших словниках

1. класний — кла́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. класний — [класнией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. класний — КЛА́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до класу (у 3 знач.). Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (С. Васильченко); Директор переглядав класні журнали (Л. Смілянський); Портрет великого українського мореплавця Миколи Миклухо-Маклая ..  Словник української мови у 20 томах
4. класний — А, -е. Гарний, відбірний, модний, надійний тощо; той, що викликає захоплення. Універсальний прикметник на позначення якості. І я не збираюсь робити вибір між друзями і казати, що один класний, а другий — повний маздай (Інтернет). Але ти поверни...  Словник сучасного українського сленгу
5. класний — (-а, -е) жрм; схвальн. Гарний, чудовий. — Підожди, я класний тост знаю! — зупиняє її Степан (В. Врублевський, Тріщини).  Словник жарґонної лексики української мови
6. класний — Кля́сний і рідше кла́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. класний — КЛА́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до класу (у 3 знач.). Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (Вас., III, 1960, 118); Нещодавно його призначили до нас класним керівником (Сміл., Сашко, 1954, 221).  Словник української мови в 11 томах
8. класний — Класний, -а, -е Классный. Левиц. Пов. 124.  Словник української мови Грінченка